Алергія — це реакція імунної системи на певні подразники (пилок рослин, укуси комах, харчові продукти, побутову хімію, пил тощо). Вона виникає через вивільнення гістаміну, що провокує характерні прояви від легких до загрозливих для життя. У випадках, коли реакція обмежується лише висипом чи нежитем, достатньо антигістамінних засобів. Проте при тяжких станах необхідна перша допомога при алергії, адже зволікання може коштувати життя.
Люди з підтвердженим діагнозом зазвичай мають при собі автоін’єктор з адреналіном чи антигістамінні препарати. Але якщо напад стався вперше, важливу роль відіграє надання першої допомоги з боку оточення. Саме тому потрібно знати, які бувають симптоми алергії та як їх розрізнити.
Симптоми алергії: від легких проявів до шоку
Легкі реакції не несуть прямої загрози життю. Вони розвиваються поступово й проявляються у вигляді:
- почервоніння шкіри та свербежу;
- локальної припухлості;
- чхання, сльозотечі та закладеності носа;
- висипань на обмежених ділянках.
При цьому алергія на продукти може проявитися не відразу після контакту з алергеном, а через кілька годин.
Натомість важкі реакції виникають миттєво. Анафілактичний шок супроводжується набряком губ, повік і гортані, що ускладнює дихання, викликає утруднене ковтання, нудоту й біль у животі. У такому випадку мова йде про алергічний шок, який потребує невідкладної медичної допомоги та введення адреналіну.
Правила надання першої допомоги при алергії: покрокова інструкція
У легких випадках достатньо антигістамінів (таблетки з дезлоратадином, як, наприклад, Еріус®, сиропи чи краплі). Таке лікування алергії може бути тривалим і поєднуватися з іншими засобами, залежно від рекомендацій лікаря.
Коли ж мова йде про загрозливі стани, потрібна екстрена допомога. Алгоритм дій такий:
- викликати швидку й обов’язково повідомити про тяжкість реакції;
- використати автоін’єктор з адреналіном, якщо він є;
- покласти людину на спину з піднятими ногами (якщо вона при свідомості) або повернути на бік — у разі втрати свідомості;
- забезпечити вільне дихання, зняти стискаючий одяг;
- прибрати контакт з алергеном (наприклад, при алергії на продукти ретельно промити рот і губи);
- підтримати постраждалого емоційно та слідкувати за його станом до приїзду лікарів.
У таких ситуаціях мова йде про екстрену терапію, де кожна хвилина має значення.
Повністю уникнути реакцій складно, але існують прості та дієві методи профілактики алергії: мінімізація контакту з відомими алергенами, регулярні консультації з лікарем, своєчасне тестування та підбір ліків. Наявність у домашній аптечці антигістамінів — ще один важливий елемент безпеки.
Список використаної літератури:
- Зайков, С. В., & Богомолов, А. Є. (2016). Анафілактичний шок: профілактика та лікування. Астма та алергія, (1), 47-50.
- Машіка, В. Ю., & Ленченко, А. В. (2023). Гострі невідкладні алергічні захворювання. Алергічна кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок, астматичний статус бронхіальної астми у дітей.
- Коваль, Г. М., Карбованець, О. І., Пантьо, В. В., Голомб, Л. А., Мотильчак, Е. М., Цьока, С. А., & Височанська, В. В. (2024). АЛЕРГІЯ.
